→ Архив номеров

В воскресенье, 16 августа, Юлия Тимошенко прилетела в Одессу на открытие юбилейного, двухсотого театрального сезона в Одесском национальном академическом театре оперы и балета. В этот вечер давали оперу «Риголетто» Джузеппе Верди.
На площади перед Оперным премьера ждали несколько групп пикетчиков — они надеялись рассказать Тимошенко о своих проблемах и бедах.

Прекратить «чиновничий беспредел» требовали работники компании «Трансинвестсервис» (порт Южный). Они протестовали против политики начальника порта Юрия Крука, который «не дает работать». О спасении больницы водников взывали медики этого медучреждения.
Еще один пикет был организован сторонниками экс-директора Одесского оперного театра Сергея Проскурни. Они держали плакаты: «Спасем Оперный от коррупционеров и парторгов», «Театру — новую жизнь», «Холденко — теневой директор театра» и др. Сторонники Проскурни говорили журнали-стам: «Мы требуем от премьер-министра вернуть Сергея Проскурню на должность директора театра. Он настоящий руководитель, который использует современные подходы к постановкам, понимает сегодняшние проблемы, а главное — знает, как зарабатывать деньги для театра. Мы выступаем за здравый смысл и не хотим, чтобы это культурное учреждение погрязло в теневой коррупции».
Но зря пикетчики надеялись на «милость» Тимошенко: ее кортеж промчался и мимо ожидающих ее одесситов, и мимо центрального входа в театр — прямо в Пале-Рояль, и сразу же Тимошенко, «отсеченная» охранниками от людей, бросившихся к боковому входу с надеждой передать премьеру свои просьбы, жалобы и даже подарки, вошла в здание театра.
Юлия Тимошенко, глава правительства и будущий кандидат в президенты, не захотела общаться со своими потенциальными избирателями. Она была настроена на оперу.
Со сцены театра она сказала: «Вы знаете, когда я заходила в театр, я видела там какие-то пикеты… Суета сует… Когда находишься тут, в театре, то вся эта суета… она остается очень-очень далеко. И как никогда, чувствуешь, что все это сиюминутное (видимо, пикеты и проблемы людей. — О.К.) пройдет, а душа музыки, душа танца будет жить вечно…».
Сделайте, уважаемые читатели, из этого выводы и вспомните о «суете сует» по Тимошенко, когда придете на избирательные участки…
* * *
15 августа Сергей Проскурня обнародовал обращение, адресованное представителям общественных организаций и политиче-ских сил. Он призвал их накануне визита Ю.Тимошенко в Одессу «не выдвигать политические лозунги».
В обращении, в частности, говорится:
«Шановні пані та панове! Вдячний тим, хто у ці важкі для мене морально дні підтримує мою боротьбу за повернення до театру. Тим, хто підтримує стратегію змін та розвитку театру, який має усі можливості стати одним з найкращих у світі. Тим, хто відстоює разом зі мною принципи відкритості, прозорості та громадського контролю.
Конфлікт, який став таким помітним через залучення моїми опонентами ЗМІ, у тому числі й інформаційної служби Кабінету міністрів України, — конфлікт не тільки директорів, це конфлікт генерацій і менталітетів. Анатолій Іванович Дуда відстоює своє право на високий пост, тому що має десятирічний досвід роботи парторгом КПРС у театрі. У театрі немає музею, але він має яскраву історію. Але Анатолій Дуда наполягає тільки на дотаційній моделі, на вічному жебранні, результатом якого протягом останніх п’ятнадцять років стала відсутність прем’єр та консерватизм сценічної естетики. Я ж дивлюсь через призму тієї історії, яка свідчить — театр завжди був актуальним та сучасним. Тому й відстоюю право на менеджмент, на сучасні підходи, на активну маркетингову політику, на максимальну самостійність у вирішенні проблем розвитку.
І ще один важливий аспект: звинувачення деякими речниками правлячої верхівки театру мене в українськості, протиставлення мене, народженого у Львові, «одеським принципам» — один з тих чинників, які провокують конфлікт. Тому я ще раз заявляю: так званий творчий конфлікт між новим прогресивним директором та частиною колективу — насправді ширма більш глибинного конфлікту, пов’язаного з фінансами, з корупційними схемами, із зловживаннями. Простіше кажучи, це атака на знищення того, хто спробував посягнути на «святая святих» тіньової дирекції театру. При чому тут творчість, спитаєте ви? Я теж спитаю: чому серед мітингуючих були ті артисти, яких обкрадали на гастролях, яким не забезпечують відповідні умови життя у гуртожитку, яких викликають для участі у виставах без репетицій, кого примушують виступати перед інтуристами у «закритих» виставах за дрібну го-тівку, свідомістю яких маніпулюють?
Сьогодні, коли усім стало відомо, що на відкриття двухсотого, ювілейного сезону прибуває прем’єр-міністр України Юлія Володимирівна Тимошенко, звертаюся до усіх, хто підтримує боротьбу за Одеську оперу, до громадських об’єднань та до політичних сил: не висувайте політичних гасел! Не переводьте питання життєдіяльності театру з території культури на територію політики! Утримайтесь від радикальних дій! Не робіть політичний піар під час візиту прем’єр-міністра на мистецьку подію! З політичного поля ми вже ніколи не зможемо повернутися на ниву мистецтва. В мистецтві не повинно бути політики.
Але культурна політика, яку ми з вами так яро відстоюємо, повинна бути розумною, толерантною та спиратися на принцип «не нашкодь».
Ще раз повторю: Юлія Володимирівна Тимошенко стала заложницею брехливих сил частини театру, завдання яких — очорнити мене та захистити тіньові схеми у театрі».
В поддержку Сергея Проскурни со своим обращением к Ю.Тимошенко выступили представители украинской творческой интеллигенции, в частности Андрей Критенко, режиссер, доцент государственной высшей школы музыки и исполнительного искусства (Штутгарт, Германия), Виктория Лукьянец, народная артистка Украины, обладатель Гран-при Международного конкурса имени Марии Каллас и многих престижных мировых конкурсов вокалистов (Вена, Австрия), Дмитро Стус, литературовед, лаурет Национальной премии имени Тараса Шевченко, Тарас Федюк, поэт, президент Ассоциации украинских писателей, лауреат Национальной премии имени Тараса Шевченко, Андрей Мусорин, заслуженный артист Украины, ведущий мастер сцены Одесского национального театра оперы и балета, заведующий отделением хорео-графии Одесского училища культуры и искусств имени Константина Данькевича, Юрий Макаров, шеф-редактор еженедельника «Український тиждень», и многие другие.
«Мы вынуждены бить в набат, обращаться к вам с просьбой прекратить игру в двойные стандарты, которую разыграли в стенах Одесской оперы, определить приоритеты украинской культуры, обратив внимание на слова украинской творческой интеллигенции, — говорится, в частности, в открытом обращении представителей украинской творче-ской интеллигенции к премьер-министру. — Подписью премьер-министра пытаются обеспечить себе «мошенничество в законе» те, кто инициирует увольнение директора во время аудиторской и прокурорской проверок. Мы считаем важным, чтобы была услышана не только позиция части коллектива, заангажированной в финансовых злоупо-
треблениях и политиканстве, а и всего коллектива Одесского национального академического театра оперы и балета, и просим принять решение, которое бы не противоречило государственной политике и общечеловеческим ценностям и морали».
Тимошенко проигнорировала обращение видных деятелей культуры Украины…
Ольга КОЛОГРЁВА.